ГРУПА 2-1. Теми 15-16. Основні друкарські терміни. Листівка. ЇЇ призначення.

 Тема 15: Основні друкарські терміни.

Ознайомтися з теоретичним матеріалом. Зробіть стислий конспект.

Шрифт — набір символів певного розміру і зображення.

Кегль — розмір шрифту. При ручному наборі використовувалися металеві літери, на зразок тих, які застосовуються в друкарських машинках. Складачі викладали весь текст смуги з таких літер, як з цегли. Розмір пластинки, на якій була нанесена буква, і називався кеглем.

Гарнітура — набір символів одного малюнка всіх розмірів, насиченості і зображення.

Зображення шрифту — включає, як правило, чотири варіанти представлення одного і того ж самого шрифту — нормальний, напівжирний (Bold), курсивний (Italic) і напівжирний курсив (Bold—Italic). У деяких гарнітурах додаткові типи.

Одиниці вимірювання

Пункти (рі) — пункт рівний 0,353 мм. У пунктах звичайно вимірюється кегль і інтерліньяж.

Піки (р) — один спис рівний 12 пунктам, або 1/6 дюйма (0,168 дюйми).

Цицеро (с) — дана одиниця вимірювання прийнята в Європі і дорівнює приблизно одному спису (5,62 цицеро рівні 1 дюйму або 12 пунктам).

Кругла шпація — фіксований пропуск, ширина якого рівна символу. Кругла шпація значно ширша за звичний пропуск.

Пробіли

Інтерліньяж — відстань по вертикалі між рядками в абзаці?

Трекінг — відстань між символами в словах. Параметри трекінга, як правило, є глобальними характеристиками шрифтів і мають різні значення залежно від кегля.

Кернінг — інтервал між певними парами символів. Звичайно застосовується лише для окремих пар символів або в невеликих фрагментах тексту для точної настройки міжбуквених інтервалів.

Абзаци

Відступи — пропуски на початку абзацу (“червоний рядок”).

Відбиття — пропуски до і після абзацу.

Виключка — вирівнювання абзаців щодо сторінки. Виключення може бути по лівому краю, по правому краю, по центру і по формату, а також повною.

Елементи макету

Колонки — тип вертикального розділення смуги. Відстань між колонками називається “средником”.

Поля — порожній простір навколо тексту. Поля повинні бути достатньо великими для забезпечення комфортності читання. Поля можуть також використовуватися як елемент дизайну.

Колонтитули — текстові і графічні елементи, що повторюються на кожній сторінці (як правило, колонтитули розміщуються у верхній або нижній частині смуги, рідше — на зовнішньому краю). Використовуються для полегшення читання (наприклад, в словниках або журналах), а також як елемент дизайну публікації.

Колонцифри — звичайно це номери сторінок, витримані в одному стилі та розташовані на кожній сторінці публікації.

Направляючі — допоміжні лінії, за допомогою яких здійснюється вирівнювання текстових і графічних елементів публікацій.

Модульна сітка — може бути використана .для створення рядків і колонок довільної висоти і ширини, а також для автоматичного розміщення направляючих відповідно до базової сітки. Можна зберегти набори ліній у файли модульних сіток і надалі багато разів використовувати їх на різних сторінках публікації або в інших публікаціях.

Виробничі терміни

Шашкові кольори — кольори заданого відтінку, одержані за допомогою наперед приготованих і змішаних фарб (на зразок автомобільних емалюй)

Кожен шашковий колір має свій номер.

Складові (або тріадні) кольори — для отримання всього різноманіття кольорів на друкарському відтисненні використовуються чотири основні фарби: блакитна (Cyan), пурпурна (Magenta), жовта (Yellow) і чорна (Black). Чорна фарба додається для збільшення насиченості і контрастності, а також для друку чорних елементів (наприклад, тексту).

Кольороділення — процес роздільного друку кожного кольору, вживаний при підготовці форм для друкарського друку. Для повнокольорового відбитку потрібно 4 плівки — по одній для кожного складового кольору.

Фальцювання — операція, виконувана в друкарні, яка полягає в згині віддрукованих листів паперу.

Спуск смуг — процес компоновки сторінок так, щоб після друку, фальцювання, брошурування і обрізання листів вийшла єдина книга з правильно пронумерованими сторінками. Спуск смуг необхідний при підготовці публікації меншого формату, ніж формат листів, на яких вироблятиметься друк в друкарні (наприклад, книга формату А5, друкована на листах А4).

Розтиск — збільшення розміру друкарської крапки, що відбувається в результаті вбирання фарби папером. Величина розтиску залежить від якості паперу.

Тема 16: Листівка. Призначення.

Листівка, або, якщо говорити повністю, відкритий лист, або, як її іноді називали в кінці XIX - на початку XX століття, "артистична картка", маючи на увазі наявність на листівці будь-якого зображення, того, що створювалося художниками, не має однієї , точно визначеної дати народження. Процес цей мав чимало ліній та напрямків розвитку, та й часу минуло достатньо, перш ніж листівка прийняла більш-менш звичний сьогодні вигляд. Втім, це цілком зрозуміло, тому що події, що відбуваються у світі, не обов'язково розвиваються послідовно і в одному напрямку. У житті є своя логіка. І хоча єдиної дати появи листівки не існує, оскільки в кожній з країн цей шлях був різним, однак уже кінець XIX століття залишив нам чимале число прекрасних зразків цього жанру, і тому цей час цілком обгрунтовано можна назвати періодом розквіту мистецтва листівки.

Листівки (або, точніше, поштові картки) належать до одного з видів образотворчого мистецтва — промислової графіки. Він названий так тому, що його твори створюються за допомогою друкарських машин.

Перші листівки з’явилися 1869 року в Австро-Угорщині. На них не було малюнків. Але вже через рік у Німеччині та Франції одночасно з’явилися листівки, прикрашені малюнками.

Людей, які збирають колекції листівок, називають філокартистами. А найвідоміша колекція листівок належить італійцеві Д. Анджолетті. У ній більш ніж півтора мільйона листівок.

Для виготовлення перших листівок використовувалися як несподівані матеріали, так і забуті нині способи.

В оформленні листівок застосовували пташине пір’я, волосся, засушені квіти, шкіру, бісер, гуму, оксамит, шовк тощо.

Іноді, звичайно, використання таких оригінальних матеріалів не надавало листівці очікуваної вишуканості, але тоді, коли використовувалися нині зовсім забуті способи, такі як використання шовку, висічка та інше, вітальні картки мали надзвичайно красивий вигляд у художньому сенсі.

Звичайно, застосування незвичайних способів припускало, що така листівка буде вручена адресату з рук в руки, оскільки пересилання її поштою, особливо у відкритому вигляді без конверта, неодмінно зіпсувала б тонкі прорізи по боках, забруднило б надзвичайно яскравий колір шовку.

Листівки призначенні для привітання з ювілеєм, весіллям, Новим Роком, Різдвом, Великоднем, запрошень тощо.

Листівки бувають:

• Стандартні листівки

Це надруковані на високоякісному папері листівки, що мають прямокутну форму, складені вдвічі або мають вид картки. На передній стороні листівки присутній декоративний малюнок, бувають прикраси бантом або блискітками. Всередині або на зворотному боці пишуть повідомлення, яке відповідає випадку (ювілей, весілля, Новий рік і т.д). є й спеціальний простір, щоб відправник міг залишити свій підпис.

• Фото-листівки підходять для вітання з Днем народження, корпоративними святами або початком навчального року.

Індивідуальна листівка. Для цього існують спеціалізовані сайти, де за допомогою простих інструментів людина може створити власну листівку. Сервіс бере на себе зобов’язання роздрукувати творіння на високоякісному папері, гарантує відправку адресату.

• Багаторазові листівки (Їх ще називають листівками для економних. Такі незвичайні листівки для України, дуже поширені в США і Європі. Вони являють собою картку з красивою рамкою і розрізами, де вставляється листок з поздоровленням. Людина, що отримала листівку, може використовувати її снів, замінивши вставною лист на свій. )
• Музична листівка. Коли така листівка відкривається то грає музика. Звуки повинні відповідати випадку: з приводу весілля — Марш Мендельсона, на День народження — відома Happy Birthday to You, з Новим Роком- Happy new year.
• 3D листівки підходять для вітання з будь-яким святом
• Hand-made листівки підходять для вітання з будь-якого приводу.